Ця книга дослідника окультних традицій Поля Арнольда (1909–1992) цікава новим поглядом на історію виникнення розенкрейцерського руху та витоки франкмасонства, а також роль І. В. Андрее. Автор проштудував та проаналізував величезний пласт розенкрейцерської літератури, історичних свідчень, листування та інших маловідомих та важкодоступних джерел. Висновки, до яких приходить незалежний історик, відрізняються від популярних теорій та від офіційної версії організацій масонського штибу, схильних міфологізувати свою історію.